«Діти – це наше майбутнє», «Молоде покоління – потенціал країни» - фрази, якими сучасне суспільство дуже часто малює картину ідеальної держави. Справді, якщо взяти до уваги Конституцію, то найголовніша цінність країни – це її громадяни, а якщо це молодий мешканець держави, який повен здібності і талантів, – маємовзагалі неоціненний скарб! Але як часто ці перлини просто не знаходять серед широкого загалу, а їхні вміння просто хтось зариває у землю і не помічає, що поряд з ними не тільки жива істота, це – ДИТИНА!!!!!
Футбольна фортуна останні три роки посміхалася нашій країні на рівні збірних команд. У 2007 році вона була на боці наших студентів, які перемогою на Універсіаді в Таїланді довели, що мають право вважатися найкращими. У році нинішньому вона почала дарувати посмішки вже під час євро кубкової весни трьом нашим клубам, але в улюбленці обрала собі донецький «Шахтар», якому допомогла перемогти в останньому розіграші Кубку УЄФА. З тріумфатором та ж Фортуна прилетіла до столиці Донбасу, де вирішила трішки погостювати,
Зовсім нещодавно наша знайома їздила на лікування у один із санаторіїв вінницької області, де потрапила у церкву, прихожани якої щиро помиляються, вірячи у те, що Біблія схвалює та дозволяє робити аборти. Оскільки у цьому році ми, фонд «Переображення», видали профілактичну брошуру «Правда про аборти» (http://fond.lutsk.ua/news/news_pro_aborty.php), яку навіть рекомендували до друку управління освіти Луцької міської ради та Християнська медична асоціація Волині, пропоную короткі роздуми стосовно вищезгаданої теми.
Кожен з нас неодноразово чув слово «індиго», але що воно означає, – знають лише одиниці. Отже, для початку визначимося: діти Індиго – це діти, які володіють новими, незвичними для нас, формами поведінки та досить цікавими психологічними характеристиками. Люди, які досліджували цей феномен, кажуть, що ці діти мають особливий колір аури, темно-синього відтінку, який дуже відрізняється від кольору аури звичайних людей.
Раніше слово «вода» була досить абстрактним поняттям. У когось воно викликало асоціацію з всесвітнім потопом, морем, пляшкою мінералки, склянкою наповненою прозорою рідиною… Проте сьогодні, на слуху зовсім інша асоціація. Нині «В.О.Д.А» – це згусток енергії, ковток підривного настрою, абсолютно нова хвиля, яка здатна проникнути у серця найвибагливішого меломана.
Вчитель... Хто він такий? Чим він живе? Чим дихає?
Учитель це не просто професія, це покликання, яке вимагає неабиякого терпіння і гуманізму, а особливо у наш час. Наврядчи сидячи на уроках чи лекціях хоча б хтось задумувався над тим, чим же іще захоплюються наші викладачі, вчителі. Адже, у кожного з них є якісь інтереси і сторони, яких ми не помічаємо, які вони не відкривають нам.
Кожна людина в нашому житті – невипадкова. Женю Голікова до сьогоднішньої кави, я бачила кілька разів, якось нас звели спільні робочі моменти. За фахом він режисер і уже встиг перепробувати трохи занять. Зараз вільний художник, заробляє камерою та фотоапаратом. Зустрітися з ним надовше і погомоніти – була моя ініціатива. Нещодавно він повернувся з Індії, і мені було страшенно цікаво почути про країну, бачену лише на екрані, з перших уст. Там Женя пробув місяць, який зробив його іншим.