Закінчився карантин, життя громадян України повертається у звичне русло. Не потрібно одягати маску, стояти в черзі за ліками (потрібні вони чи ні), сидіти вдома, боячись вийти на вулицю, бо раптом хтось чихне. На вулиці по-звичному багато людей.
Та ще не всі оговталися від так званого «синдрому маски»…бо не знімали її ніколи.
Я звісно за те, що потрібно дбати про своє здоров’я, думати не лише про себе, а й про навколишніх людей, але не варто боятися усього і всіх та носити маску постійно.

Цієї п"ятниці побував на презентації нових віянь гурту "OutkrY". Досить приємно було розуміти, той факт, що наша земля не збідніла на таланти, а ще час-від-часу поблимує потужним світлом. Приємно і те, що  зміна вокаліста не знищила попередніх надбань гурту, а ще більше примножила нового, а в чомусь і відкрила нові грані їхніх можливостей і поглядів...

Це було досить на рівні!

Щоразу прокидаючись вранці ми відкриваємо для себе світ. Він буває
по- різному до нас налаштованим, але саме від нашого сприйняття
залежить "настрій дня", який відображатиметься почуттями,
вчинками,ставленням. Тож не потрібно забувати бути щасливими і
звертати увагу не тільки на дрібниці, що можуть псувати нам життя,
але й чудові хвилини радості, які на довго не затримуються, але такі
солодкі та смачні!!!!!!

А далі віршик...

На вулиці ще літо. Хоча сонечко вже не так гріє. І в душу закрадається сум, туга і невеселі думки про осінь. Це все називається передосіння депресія. І ніби нічого поганого не сталося та все ж чогось сумно. Мабуть, потрібно, як барон Мюнхаузен, взяти і витягнути себе із болота негативних думок. Адже ніхто не допоможе людині, окрім неї самої.
   Потрібно розфарбовувати своє життя у різноманітні кольори. Просто варто пам’ятати,  що ніхто і ніщо не зробить нас щасливими. Ми і лише ми створюємо собі проблеми і обставини. То чому б не радіти з кожного прожитого дня. Адже життя – одне і неповторне. Розпочнімо з усмішки, з доброго слова до колеги, з телефонного дзвінка до рідних. І світ посміхнеться тобі у відповідь. УРА! Життя – прекрасне…

     Вічний оптиміст, що тимчасового спохмурнів…
 

                                                                         Блог річ творча, а тому напишу про творче!
             Пригадався мені, днями, цікавий фільм «Приключения Шурика» та фраза: «…в тот час когда косические корабли борознят просторы вселенной…»А далі, по фільму були прислів’я та приказки озвучені Пуговкіним в морально-просвітницікій лекції хулігану середніх літ.

Асоціації захисту прав молоді Волині сьогодні виповнюється 9 років! 13 листопада 1999 року організація була зареєстрована Волинським обласним управлінням юстиції.

З цього приводу я вирішила поділитись деякими своїми спостереженнями... Більше ви зможете прочитати в новому номері "Ініціативи", який наступного тижня можна буде отримати у вашій організації, навчальному закладі, книгарнях міста. Якщо ви досі не отримуєте "Ініціативу", телефонуйте 48312. 

Отож...

Проходила сьогодні повз Меморіал і побачила "лежачого" солдата... Він лежав так, ніби відпочив і готовий був вставати і йти. Тільки куди? Напевно, у своє кам"яне минуле... Він хоча й сірий, але "живий", на відміну, від багатьох сучасних будинків і людей :(